ЛИХИЙ 1, а, е.
1. Який чинить лихо, здатний
чинити лихо. — Лихі, мабуть, люди ці Книші? — каже
Кармель (Марко Вовчок, I, 1955, 350); Декотрі з жінок
завидували Хіврі, що в неї свекруха не лиха (Грицько Григоренко, Вибр.,
1959, 110); * Образно. Мовчки ждуть козаки... Від лихої
руки Не минути цю ніч їм напасті (Іван Манжура, Тв., 1955,
81);
// у знач. ім. лихий, хого, чол. Чорт; нечиста сила.
Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і
свитку, — І зслизла, мов лихий злигав (Іван Котляревський, I, 1952, 158).
♦ Лихий несе (приніс) кого — те саме, що Лиха
година несе (принесла). Аж ось лихий царя несе З
законами (Тарас Шевченко, II, 1953, 351); [Марися:] Хотіла
вчора увечері вийти до Миколи, лихий приніс
письмоводителя, з ним порались до півночі... (Карпенко-Карий, I,
1960, 343).
2. Який сердиться, лютує; сердитий, лютий (див.
лютий 1 1). — Облиймо бісову бабу холодною водою,
..може, не буде така палка та лиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 13);
— Кажуть, мулла Смаїл лихий на сина, що не хоче
сватати Шерфе (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 126); І мати вже
не пізнавала свого Дмитра — таким він став лихим і
впертим (Михайло Стельмах, II, 1962, 377); Вона не пішла на
квартиру до племінника, бо була лиха на Софію (Анатолій Дімаров,
Ідол, 1961, 207);
// Дуже злий, лютий (про тварин).
Згадав він про лихих собак, що проводили його нині
вулицею, і зупинився, вагаючись (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 240);
// Який виражає недобрі наміри. Хуса — чоловік
середнього віку, дуже чорнявий, кучерявий, кремезний,
вираз обличчя у нього не лихий, але владний (Леся Українка,
III, 1952, 145); Лихі усмішки ледь-ледь пробились
на хліборобських обличчях (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959,
26).
3. Сповнений лиха, страждання. Ти покинув на родині
Мене сиротою; Я.. зріднилась 3 долею лихою! (Левко Боровиковський,
Тв., 1957, 56); Зашуміли гори, забриніли води, Зазнала
Лисичка лихої пригоди (Іван Франко, XIII, 1954, 259);
// Який
несе з собою лихо, страждання. [Марина:] Я певна,
що Герцик прибув до нас з лихим заміром... (Марко Кропивницький,
V, 1959, 552);
// Недобрий у певному відношенні;
поганий. Вона перелякалася так сильно його слів, неначе
схоплена на лихім учинку (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240);
Початкуючі диригенти вправляються в тактуванні перед
дзеркалом, щоб вчасно позбутися лихих навичок (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 191); Іван нагадує собі ту хвилю, коли
він привіз раз додому лихі оцінки (Антін Крушельницький, Буденний
хліб.., 1960, 106);
// Недоброякісний, недостатній
і т. ін. Не до стида, як сорочка лиха (Номис, 1864,
№ 13588); — От умре [Іван]... бідний мій світку!..
Недоїдає... це від лихого харчу... (Лесь Мартович, Тв., 1954, 39);
// Пройнятий чимось недобрим (про слово, вислів
і т. ін.). — Так, що ж ти проти лихого слова зробиш?
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 397);
// Дуже тяжкий. Є такі люди,
що невиносливі їм лихії муки, справжнє горе (Марко Вовчок,
I, 1955, 163); Якось (в бою не без напасті) мені в атаці
довелось в лиху біду попасти (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 147);
// у знач. ім. лихе, хого, сер. Що-небудь погане, недобре.
Не зробив я, і не думав я, отамане, батьку мій,
кому-небудь лихого, а терплю горе і бог знає за що (Тарас Шевченко,
VI, 1957, 83); Гості, ніби спіймані на лихому, замовкли
і ніяково відвели вчі (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 45).
♦ Лиха (важка, тяжка) година: а) тяжкий час;
горе, нещастя. В грудях билось єдине жадання: Щоб
тебе не спіткало страждання, Щоб минула година
лиха (Павло Грабовський, I, 1959, 264); Оце було коли не з добра,
а з лихої година заведеш пісню, то зараз і репетує:
— Не квили! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 4); б) Уживається
як лайливий вислів. — А бери її лиха година! Сидить,
як ідол, ..у бровах сам чорт ховається, і ні пари
з вуст! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 51); 9 1/2 год. ранку.
— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня, I, 1956,
224); Лиха година несе (принесла) кого — про прихід
кого-небудь небажаного. Думки мої вриваються, я весь
насторожуюсь.. Не інакше, як офіцера несе сюди лиха
година (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 126); Лиха личина —
уживається як лайливий вислів. Наче на лиху личину
принесло (Номис, 1864, № 5109); [Личак:] А я,
розумієш, так думаю: Загуба чи не Загуба, а якась лиха
личина в нашій окрузі завелася.., хтось комору
запалив (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 482); Лихе око див. око 1.