в означеннях
Тлумачення, значення слова «лист»:

ЛИСТ 1, чол.

1. род. а. Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки. Лист за листом опадає, Рік за роком упливає. Назад не вертає! (Степан Руданський, Тв., 1956, 53); Виноградний лист вирізується з темряви й ніжно тремтить разом з тонким вусиком у місячному сяйві (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 279);  * У порівняннях. А я піду на край світа... На чужій сторонці Найду кращу [дівчину] або згину, Як той лист на сонці (Тарас Шевченко, I, 1951, 15); Пішли літа [Маланчині] марне з світа, як лист по Дунаю... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14);
//  Складова частина головки капусти. У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Юрій Яновський, I, 1954, 61);
//  у знач. присл. листом, спец. — плавно, поволі. [Штольц:] В зоні виконати, три петлі, два праві й два ліві перевороти.. Падіння листом до шестисот метрів (Іван Микитенко, I, 1957, 500).
♦ Фіговий лист див. фіговий.

2. род. у. Те саме, що листя. — Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв, піском не замів, — сказала Мелашка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 314); Ах, яке ж синє й зоряне небо! І запах цегли — руїн, жовтого листу — аж у голову хмелем (Андрій Головко, II, 1957, 163);
//  Засушене, рідше свіже листя деяких рослин, що використовується як приправа або для виготовлення напою чи ліків. Яких вже мені ліків не завдавали! Лукаш мене напував листом от чорних порічок (Марко Вовчок, VI, 1956, 248); Дівчата онде подались Збирати свіжий лист із чаю (Максим Рильський, Сад.., 1955, 88); Не поспішаючи, він кладе в казанок.. сіль, дрібно покришену й підсмажену цибулю і лавровий лист (Петро Колесник, Терен.., 1959, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 491.

Коментарі (0)

ЛИСТ 2, а, чол.

1. Тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза, фанери і т. ін.). Газорізальник Мамайчук-старший.. щось викроює з товстого сталевого листа (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179); Цілий вечір Мишуня казився й дурів.. Зачепив неумисно й перекинув відро з водою. Упустив фанерного листа, на якому лежало тісто (Юрій Яновський, II, 1954, 139); Шиферний лист іде на покрівлю житлових і промислових будівель (Вечірній Київ, 12.X 1957, 1).

2. Писаний текст, признач. для повідомлення про що-небудь, для спілкування з кимось на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція. По копійці заробляла [вдова], Копу назбирала. Та до сина лист писала, У військо послала — Полегшало (Тарас Шевченко, I, 1963, 230); Аж двічі Павло прочитав листа зряду. І, як це й завжди бувало з ним після Корнійових листів, трохи полегшало ніби (Андрій Головко, II, 1957, 413); — Вам, Полю, ось газетки і рекомендований лист, — дістала листоноша пошту з керзової сумки (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 4);
//  Писане звертання до особи або осіб, розраховане на широке розповсюдження. Кожний студент знає знаменитий лист Бєлінського, як він писав про Гоголя (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 105).

3. який. Офіційний, грошовий або інший документ. [Йоганна (після мовчання):] Хузане, дай мені розлучний лист (Леся Українка, III, 1952, 164);
//  Документ для записування яких-небудь відомостей. Вони [обліковці] обійдуть квартиру за квартирою.., зустрінуться з кожним громадянином Радянської держави і, опитавши його, занесуть дані у переписний лист (Радянська Україна, 11.I 1959, 1).
♦ Виконавчий лист див. виконавчий. спорт. Одна з фігур гри в городки.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 491.

Коментарі (0)