в означеннях
Тлумачення, значення слова «лисий»:

ЛИ́СИЙ, а, е.

1. З лисиною або без волосся (про голову). В одного чоловіка біла борода висіла до пояса, а лиса, як коліно, голова блищала при місяці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); За столом сидів переперезаний ременями чоловік; голова у нього була важка, лиса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 343).

2. З лисиною або без волосся на голові (про людину). — Живе тут пані з Португалії.. Товста, як барило, й лиса (Марко Вовчок, I, 1955, 376); — Дурний, як поліно, лисий, як коліно, хоч не пан, зате підпанок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 36);  * Образно. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл. Тюпцем круг неї лисий місяць, — беззубо дивиться в монокль (Павло Тичина, I, 1957, 121);
//  у знач. ім. лисий, сого, чол. Людина з лисиною або без волосся на голові. [Горпина:] Ач, старий шкарбан, який ревнивий! А ще хоче, щоб я за нього пішла. Не діждеш, лисий! (Марко Кропивницький, I, 1958, 155).
Діда (дідька) лисого — те саме, що Чорта (дідька) лисого. [Оксана:] Індивідуальних нас кожне забере, а в колгоспах — діда лисого (Микола Куліш, П'єси, 1960, 165); До лисого чорта (дідька) — дуже багато. — Тебе змалечку хвалять: талант.. Стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних опер та п'єс передивився (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 28).
 На [якого] чорта (дідька) лисого, вульг., лайл. — навіщо. — На дідька б лисого сидів я тут — вже краще у Менделя... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 9); Чорт (дідько) лисий, вульг., лайл. — ніхто, ніщо. — Показились десь діти, чи який хрін.. Межи ними й дідько лисий не розбере справи!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33); Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Юрій Яновський, II, 1954, 120); Чорта (дідька) лисого, вульг., лайл. — повне заперечення чого-небудь. [Павло:] Хіба не можна хапнуть? [Горпина:] Чорта лисого хапнеш, коли все позапирано (Марко Кропивницький, II, 1958, 239); — Ну, щоб я пішов агітувати проти плану, то це вже дідька лисого (Іван Микитенко, I, 1957, 59); Чортові (дідьку, батьку) лисому розкажи, вульг., лайл. — вияв недовіри до чиїх-небудь слів. — Чіпка добрий чоловік: за кожним кумуватиме... — Батькові своєму лисому розкажи! — приснув Грицько (Панас Мирний, I, 1949, 402).

3. Те саме, що облізлий 1. На голові стирчить якась лиса-прелиса шапка (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 300); Лапи всі лисі, ратиці пообкусувані, і не говорить [диявол], а якимось хрипучим голосом мекає (Остап Вишня, I, 1956, 450).

4. перен. Позбавлений рослинності; голий (про землю, гори тощо). З погідного неба сонце сипле гарячим промінням на високі лисі гори (Іван Франко, I, 1955, 364); Де сіла [сарана], то вже за годину лисою стала земля (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 26).

5. З білою плямою на лобі (про деяких тварин). — Ну, чого вирячилась, як лисе теля на нові ворота? (Борис Грінченко, II, 1963, 458); Лиса теличка за рукав тягне, біленькі поросята коло льохи товпляться (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 9);
//  у знач. ім. лисий, сого, чол. Кінь, віл і т. ін. з білою плямою на лобі. Узяв [партизан] коня за повід — любовно погладив по морді лисого (Андрій Головко, I, 1957, 366).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 489.

Коментарі (0)