ЛИЖНЯ́, і, жін. Слід, прокладений лижами. — Ти пригадуєш, як важко було прокласти лижню? — продовжує Вадим (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 52).
ЛИЖНЯ́, і, жін. Слід, прокладений лижами. — Ти пригадуєш, як важко було прокласти лижню? — продовжує Вадим (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 483.