МАГАЗИНЕ́Р, а, чол., заст. Власник крамниці;
// Продавець у крамниці. Промовивши щось
невиразне, ..він хутко вийшов з магазину. Магазинер
провів його іронічним поглядом (Леся Українка, III, 1952,
485).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 589.