в означеннях
Тлумачення, значення слова «магія»:

МА́ГІЯ, ї, жін.

1. Сукупність прийомів та обрядів, які, за уявленням забобонних людей, мають чудодійну силу; чаклунство, чарівництво. В основі магії лежала віра первісних людей в те, що з допомогою різних заклинань і обрядів можна було таємничим способом впливати в бажаному для них напрямі на хід явищ і подій у навколишньому світі (Історія УРСР, I, 1953, 15).
 Біла магія — за середньовічними забобонами — чаклунство з допомогою небесних сил; Чорна магія — за середньовічними забобонами — чаклунство з допомогою пекельних сил; чорнокнижництво.

2. перен. Щось загадкове, незрозуміле. Алгебри він не знав; ікси, ігреки та зети були для нього таємничою магією (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 590.

Коментарі (1)