МАГІСТРАТУ́РА, и, жін.
1. У деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії — судове відомство; члени цього відомства.
2. іст. Збірн. до магістрат 2.
МАГІСТРАТУ́РА, и, жін.
1. У деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії — судове відомство; члени цього відомства.
2. іст. Збірн. до магістрат 2.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 590.