МАГНІ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до магніт. Відомо,
що залізо і його сплави при низьких температурах
виявляють сильні магнітні властивості (Наука і життя, 9, 1956,
7); Коли наповнити киснем мильний пузир і помістити
його між полюсами сильного електромагніту, пузир
під впливом невидимих магнітних сил помітно
витягнеться від одного полюса до другого (Яків Перельман, Цікава фізика..,
1950, 192); Магнітний потік; Магнітна індукція;
* Образно. Чи їй справді щось Силу магнітну дало.
Чи вродилась вона чародійкою: Цілий вечір 3 другою
танцюю на зло, А душа умліва за Марійкою (Степан Олійник,
Вибр., 1959, 198).
▲ Магнітне поле — простір навколо магніту або
електричного струму, у якому виявляються дії сил
на тіла, що можуть намагнічуватися. Скрізь, де є
електричний струм, тобто рухомі електричні заряди, існує
і магнітне поле (Курс фізики, III, 1956, 145).
2. Який має властивості магніту; намагнічений.
Магнітні сталі застосовуються для виготовлення
постійних магнітів (Токарна справа, 1957, 58).
▲ Магнітна стрілка — тонкий ромбоподібний
магніт, що вільно обертається навколо вертикальної осі й
завжди звернений одним кінцем на північ; Магнітний
залізняк — те саме, що магнетит.
3. Який діє на ґрунті застосування магнетизму (у 1
знач.). — Треба тільки передати по ваших лініях, щоб
дорогою не клеїли [підпільники] до твого поїзда
магнітних мін та інших сюрпризів... (Юрій Яновський, I, 1954,
236); Магнітний підсилювач;
// Здійснюваний на
ґрунті застосування магніту. Магнітний звукозапис.
4. Пов'язаний з явищами земного магнетизму.
▲ Магнітна аномалія див. аномалія; Магнітна
буря — короткочасна різка зміна магнітного поля
Землі, пов'язана з утворенням і розвитком сонячних плям.
Встановлено, що багато явищ на Землі — полярні
сяйва, магнітні бурі й умови чутності радіостанцій
пов'язані з сонячною діяльністю (Бесіди про всесвіт,
1953, 93); Магнітний полюс — точка на земній кулі,
де магнітна стрілка набуває вертикального
положення.