Словник української мови

МАЯ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що маяковий. Маячна башта.
▲ Маячна культура (рослина) — культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за них і позначає рядки посівів. — Колись було підсівали.. рядочки маячної культури, — згадує Григорій Антонович, — щоб міжряддя раніше обробити й бур'яни знищити (Хлібороб України, 9, 1965, 30).

МАЯЧНИ́Й, а, е. Стос. до маячення. Та й усе життя отоді в Обухівці — не віриться, що це була дійсність, а не привиділось у важкому маячному сні (Андрій Головко, II, 1957, 179); Неясні маячні образи вимальовувались перед ним (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 167);
//  Божевільний, безумний. У своїх маячних планах завоювання світового панування фашисти відводили Україні особливе місце (Комуніст України, 10, 1964, 30).