в означеннях
Тлумачення, значення слова «майбутній»:

МАЙБУ́ТНІЙ, я, є.

1. Який настане, буде; прийдешній. Зустріла його привітно стара Лимериха і назвала сином, і розпитувала про господарство та товкмачила йому про .. майбутнє життя-буття (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 164); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові (Максим Рильський, II, 1960, 83); Особливо важливо знати майбутню погоду для сільськогосподарських робіт (Фізична географія, 5, 1956, 95);
//  Який відбудеться. Незабаром Тася мала виїздити зовсім із нашого містечка, і ми довго мріяли про майбутні наші зустрічі (Степан Васильченко, II, 1959, 312); Марко заговорив ізнов палко та натхненно про майбутню революцію (Андрій Головко, II, 1957, 230);
//  Який з'явиться, житиме пізніше. Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові Перед майбутніми людьми (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 8);
//  Який стане кимось (за соціальним станом, фахом і т. ін.). Хороші-хороші дівчатка! Майбутні матері майбутніх онуків та правнуків наших (Остап Вишня, I, 1956, 312); Спить спокійно у другій кімнаті мій майбутній пілот, мій синок (Володимир Сосюра, II, 1958, 105);
//  Який буде зроблений, вирощений і т. ін. Високий, ніби багатоповерховий будинок у риштованнях, стояв корпус майбутнього лінкора (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 95); Пахло рідним Поділлям, прісними земляними соками, хмільною силою майбутніх урожаїв (Олесь Гончар, III, 1959, 315);
//  Який буде досягнутий. Я був розігрітий, як віск, своїми планами, майбутніми успіхами (Юрій Яновський, II, 1958, 38).
Майбутній час — дієслівна категорія, що означає дію, яка має відбутися після моменту висловлювання. У сучасній [українській] мові розрізняють форми теперішнього, минулого, давноминулого й майбутнього часів (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 325).

2. у знач. ім. майбутнє, нього, сер. Час, який настане. Добру хвилину стояли вони мовчазні, вдивляючись широко розплющеними очима в міську пітьму, в далеке минуле своє і своїх батьків і линучи думкою в майбутнє (Олександр Довженко, I, 1958, 52); Вона була певна, що в майбутньому його жде щось незвичайне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 251);
//  Те, що буде, настане. Поле праці перед ними Розстелилось неозоре, І було майбутнє зриме, Як за річкою простори (Максим Рильський, III, 1961, 129); Шевченко.. знав і розумів, що народ безсмертний, що справжня історія його народу не в минулому, а попереду, в майбутньому (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 71).

3. у знач. ім. майбутнє, нього, сер. Те, що станеться, відбудеться з ким-, чим-небудь: доля (див. доля 1 2). Майбутнє дітей було для неї цілим світом, одною думкою, одним бажанням (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 5); Янек напівдрімав, напівмріяв про своє майбутнє (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3); Майбутній мир і майбутнє нашої планети залежить від сьогоднішньої боротьби та її результатів (Наука і життя, 5, 1960, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 597.

Коментарі (0)