в означеннях
Тлумачення, значення слова «майстерний»:

МАЙСТЕ́РНИЙ, а, е.

1. Який досконало знає свою справу; умілий, досвідчений. — Якби вона [Марта] не була така майстерна в роботі, — казала не раз мама. — то я б і однієї години не держала при домі (Панас Мирний, IV, 1955, 337);
//  Який усе вміє робити. Робітник з нього, правда, на славу: усяке діло в нього кипить: він і стріху вкриє, він і тесля, і столяр..: одно слово, майстерний чоловік! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 255);
//  Який відзначається вправністю; вправний (див. вправний 1). Майстерна рука.

2. Який робиться, виконується з великою вправністю. Високий стиль вірша в його [М. Садовського] майстерній подачі поєднувався з благородною стриманістю і життєвою простотою (Минуле українського театру, 1953, 163); Як хороше — маневри! Кожна верховина буде фортецею, кожна ущелина й узгір'я будуть свідками гарячих боїв, майстерного маневрування (Олесь Донченко, II, 1956, 275);
//  Зроблений, виконаний дуже вміло; досконалий. На середині [світлиці] в майстерних козубах горіла найчистіша живиця і ялівцеві ягоди (Іван Франко, III, 1950, 137); Кам'яні бойові сокири відзначаються майстерною формою й старанною обробкою поверхні (Нариси стародавньої історії УРСР. 1957, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 600.

Коментарі (0)