МАК, у, чол.
1. Трав'яниста рослина з довгим стеблом
і великими квітками (переважно червоного кольору),
що дає кулястий плід, наповнений дрібним насінням;
вирощується як лікарська та олійна культура, а також
як декоративна рослина. Красно в садочку!..
цвіте-процвітає мак повний, і сивий, і білий, і червоний;
розкинувсь по землі синій ряст (Марко Вовчок, I, 1955, 91);
На сірій скелі мак цвіте, І вітер злий його гойдав
(Олександр Олесь, Вибр., 1958, 98); Маки розгортали свої віночки
(Михайло Стельмах, I, 1962, 573);
// Квітка цієї рослини.
Заквітчали голову дівочу Лілеями та тим рясним Червоним
маком (Тарас Шевченко. II, 1963, 357); — Купила оце
чорнобривців та маку (Олександр Довженко, I, 1958, 330); * У порівняннях. Маруся,
вийшовши із кімнати, засоромилась — .. почервоніла, що
твій мак (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 71); Підіймає, гори Чорне
море, а між ними — маком байдаки (Володимир Сосюра, I, 1957,
374).
▲ Водяний мак (Nimphaea alba, L.) — латаття.
Крізь комиші блищали подекуди озерця. Водяний мак
вигідно спочивав на них круглим листом, висував з води
зелені збапочки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); Мак-видюк;
Мак-самосій — мак, у якого насіння само
висипається з маківки. [Лев:] Посієм коло хижки мак-видюк,
терлич посадимо коло порога, та й не приступиться
ніяка сила... (Леся Українка, III, 1952, 194).
2. Насіння цієї рослини. Навчить горе з маком калачі
їсти (Номис, 1864, № 9773); Ой смачні, Ой смачні
Бублики у Тані: Медяні, Запашні, 3 маком, ще й
рум'яні! (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 66); * Образно. Як
осиковим кіллям отих упирів, так хотять забуттям
вас прибити, обсіваються маком дрібниць, марних
слів, аби ви не могли доступити (Леся Українка, I, 1951,
247); * У порівняннях. Живо обзиравсь [коваль], мов маком,
прудко сипав все словами, часом на слові ніби запинавсь
(Іван Франко, XIII, 1954, 56).
♦ Бідний, як мак начетверо — дуже бідний. Гивині
батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб
усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо
(Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 42); Вискочити
(висунутися) як козак (як голий) з маку — те саме, що
Вискочити як Пилип з конопель (див. вискакувати);
Дулю [з маком] дати (показати, піднести і т. ін.) див.
дуля; З медом та маком промовити (сказати і т. ін.) —
облесливо сказати. — І чого б пак нам гніватись?
Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда
моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 12); Наїстися маку — здуріти,
очманіти; Не з маком — важко, погано. Вони [люди]
так і кажуть: — Ну, що, пане капітане, не з маком
було? (Іван Микитенко, II, 1957, 305); Сісти маком: а) потрапити
в біду, опинитися в скрутному становищі. Поки ми
ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян
на борошно, картоплю й інші продукти, а як того
добра не стало — сіли маком (Володимир Гжицький, Вел. надії,
1963, 22); б) зазнати поразки, невдачі. — Коли
головний інженер мириться з тим, що ми завтра сядемо
маком, то я з цим миритися не хочу й не можу (Юрій Шовкопляс,
Інженери, 1935, 127); Спати (заснути), як після маку —
дуже міцно спати. Переживши наліт, всі.. заснули, як
після маку (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 24); Тихо
(тиша), хоч мак (маком) сій: а) дуже тихо. У хаті стало
так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний, III, 1954, 182); б)
безвітряно. Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне
листочок, не схитнеться билиночка (Юрій Мушкетик, Чорний
хліб, 1960, 24); Утерти (дати) маку кому; Стерти на
мак кого — побити когось; провчити. Остап тремтів
з досади, що не має сили побити цигана. «Я б тобі
утер маку, — думав він, — коли б москаль не виточив
з мене крові» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); Йде Горобчик і
ридає. Наш Рябко його стрічає: — Хто тебе зобідив
так? Я його зітру на мак! (Михайло Стельмах, Жито.., 1954,
216); Як [за гріш] маку — дуже багато, безліч. — Оце
добре! — перехопив Лука, — твоя Марія і моя Марія!
Тих Марій на світі — як за гріш маку!.. (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 141); На вулиці дітвори, як маку... (Остап Вишня, I,
1956, 398).