в означеннях
Тлумачення, значення слова «мах»:

МАХ 1, у, чол. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж — у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 88); — Прощайте! тільки мене й бачили! — сказав він.. і так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 126); На городах достигають Гарбузи зеленоребрі, І в пташинім сивім свисті Крил широкий рівний мах (Максим Рильський, II, 1960, 76);
//  спорт. Елемент гімнастичних вправ. Почали [заняття] з найпростішого — робили махи на брусах, перекладині, кільцях (В ім'я Вітчизни, 1954, 29);
//  Один оберт (колеса машини, крил вітряка тощо). Мах колеса.
Дати маху — помилитися в чомусь, прорахуватися. Видно, їм [поліцаям] таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в'язень! (Юрій Збанацький. Єдина, 1959, 333); З [одного] маху; [За] одним махом: а) відразу, дуже швидко. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху (Іван Котляревський, I, 1952, 167); За одним махом зробив [Панталаха] порядок (Іван Франко, II, 1950, 240); — Знай, дочко, що я міг би одним махом всю твою хитрість розбити (Федір Бурлака, Напередодні, 1955, 111); б) з одного пострілу. З цієї тятиви крицевою стрілою Вася з одного маху ухлопав [убив] забіглого вовка (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29); З усього (зі всього, зо всього) маху — з усієї сили. — Мовчи! — писнула пані, наскакуючи.. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю (Марко Вовчок, I, 1955, 136); Вовк покинув костомаху — Я до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині — Буде кінь в моїй торбині! (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 654.

Коментарі (0)

МАХ 2, виг. Уживається як присудок за знач. махати й махнути 1. Кошу та й гадаю собі: швидше б ті гроші заробити.. І, отак замислившися, мах та мах... (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 12); [Гаврило:] Демид слухав-слухав, а далі мах з хати (Марко Кропивницький, III, 1959, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 654.

Коментарі (0)