в означеннях
Тлумачення, значення слова «макітра»:

МАКІ́ТРА, и, жін.

1. Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. Вареники ті самі, та інша макітра (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Другі товкли макогонами в макітрах жовте пшоно з салом на кашу (Данило Мордовець, I, 1958, 134); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (Андрій Головко, II, 1957, 118);  * У порівняннях. В великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 374).
 Стрижений (острижений) під макітру (макітрою) — острижений кружком. Стрижені під макітру хлоп'яки місили глину (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 12); Макітрою кругом острижена голова [в Якима], потовщали трохи зрижілі гнуті донизу вуса (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 432).
Макітра розуму в кого, фам. — хтось дуже розумний. — Так не можна, Онисіє Степанівно. Давайте поради! В вас же розуму добра макітра (Нечуй-Левицький, III, 1956, 91); — Ловко зметикував [бригадир], — казали колгоспники, — от тобі й дурне сало, а в нього макітра розуму! (Юрій Яновський, II, 1958, 320); Розбити макітру, фам. — посваритися. Вість, що.. голова колгоспу й директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася з партзборів у масу (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 332).

2. перен., ірон. Про голову людини. В хвативсь [Низ] за бороду кудлату І злому Трої супостату Макітру одділив од плеч (Іван Котляревський, I, 1952, 225); — Ні, от ти тільки сама звари своєю порожньою макітрою, чи ти хоч подумала, що плещеш (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 189).

3. діал. Улоговина. Тільки вночі Остап з Соломією зважились податися на берег. Вилазячи з макітри на гору, вони побачили червоне крайнебо, наче сходив місяць (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 602.

Коментарі (1)