МАЛИ́Й, а, е; вищ. ст. менший, а, е.
1. Невеликий
розміром, незначний величиною; протилежне
великий. І малії камінці роблять синці (Номис, 1864,
№ 7350); Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у
полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої,
великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112);
Зварниця-ударниця у косинці білій — Бронзове обличчя, руки
загрубілі... Дай же мені руки ці малі, дівочі, Поверни до
мене свої терен-очі (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 41);
// Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми).
Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді
Ярославна. І каже: — Дужий і старий, Широкий Дніпре,
не малий! (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); В СРСР велику увагу
приділяють використанню великих і малих рік (Фізична географія, 5, 1956, 49);
// Невисокий, низький. Можна
було зрозуміти, що втік він не так од панщини, як од
лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки для
малого на зріст Івана (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347); Капітан
сидів урочисто, бо він був уже літня людина і знав, де й
як треба сидіти. Це малий худорлявий турок із
голеним обличчям (Юрій Яновський, II, 1958, 115);
// Неширокий,
вузький. На нього падає від низької стелі ледве
примітний промінець світла, що пробивається крізь малу
щілинку в кватирці (Леся Українка, II, 1951, 185);
// Меншого,
ніж треба, розміру. Зробив — на собаку мале, на кішку
велике (Номис, 1864, № 11130);
// Уживається в складі
власних імен, назв установ, різних термінів і т. ін.
Мала Азія; Малий театр; Мала літера; Мала
енергетика; Малі планети.
Мала вода — низький рівень води в річках, озерах;
період, коли рівень води понижується. Хто хоче їхати
до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли
вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне,
а коням лиш трохи повище колін (Іван Франко, III, 1950, 7).
▲ Мала калорія див. калорія; Малі форми див.
форма.
♦ Мала купа див. купа; Малі руки — те саме, що
Короткі руки (див. короткий). — Може, битимеш?!
Малі руки... руки не виросли! — тріскотала вона
(Панас Мирний, IV, 1955, 51).
2. Невеликий кількісно; нечисленний. Та ось, наче
смерті яма, Відчинилась міська брама І з дружиною
малою Вийшов князь з Переяслава (Іван Франко, XIII, 1954,
369);
// Невеликий сумою (про гроші). Зять закупив
на харчування бурлак багато тарані за дуже
малу плату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 210); Було чи яке судове
ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його
малими грішми відбути (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 155).
3. Короткий, недовготривалий (про відрізок часу). Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине (Тарас Шевченко, II, 1953, 178); [Юліан:] Їхав я сюди, щоб сватать твою сестру Ялину, та ба! Спізнився. Сказано ж, як сироті женитись — то й день малий (Карпенко-Карий, II, 1960, 75).
4. Невеликий віком (переважно про дітей);
малолітній. Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою
Моєї матері (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 260); Льон не зійшов,
погоріли коноплі... Чим-то обшиє вона [мати], облата
Діти малії (Іван Манжура, Тв., 1955, 42); — Охо-хо-хо-хо ...
А правду кажуть — малі діти, мале й горе. А
виростуть... — промовила мати, хитаючи головою (Павло Автомонов,
Так народж. зорі, 1960, 238);
// у знач. присудк. сл.
Вночі я ходжу з револьвером і автоматом, тоді ніхто
не скаже, що я малий. Стережу (Юрій Яновський, I, 1954,
77);
// у знач. ім. малий, лого, чол.; мала, лої, жін.;
мале, лого, сер. Про хлопчика, дівчинку, немовля.
Що проти кого, а проти дітей я й не зговорю.
Пригорнула малих до серця та тільки плачу (Марко Вовчок, I, 1955,
7); Виріс у наймах. Не раз довелося покуштувати
малому київ (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 106).
З малих літ — із дитинства. Кому власна
батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина
(Павло Грабовський, I, 1959, 316).
♦ Мале й велике див. великий; Старе й мале див.
старий.
5. Незначний за силою, ступенем свого вияву.
Тепер Еней убрався в пекло.. Там мука грішним не
мала (Іван Котляревський, I, 1952, 134); Ні великої радості, ні малого
горя не знало життя їх [Шавкунів] (Панас Мирний, II, 1954,
263);
// Несильний, нетривалий (про явища природи).
Велика хмара, та малий дощ (Номис, 1864, № 4130);
// у сполуч. зі сл. сила. Слабий. Ми паралітики з
блискучими очима, Великі духом, силою малі (Леся Українка,
I, 1951, 113).
За малим не... — мало не... Сам [Гордій] кинувся до
діда і з розгону штовхнув його. Кремезний дід з такої
несподіванки поточивсь і за малим не впав (Борис Грінченко, II,
1963, 11).
▲ Малий хід, мор. — уповільнений хід судна
(уживається часто як команда). [Гайдай (читає сигнал):]
Міноносцю «Стремительному» стати на правий фланг...
Малий хід... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 46).
6. Який не має великого значення; неістотний.
[Руфін:] Єдина зміна, що знак ягняти став замість
орла... [Прісцілла:] Се зміна не мала... ти
мало знаєш апостолові твори, щоб судити
(Леся Українка, II, 1951, 347); Не хвались тим, що добуто
в лаві, то ще досягнення малі (Петро Дорошко, Три богатирі,
1959, 44);
// у знач. ім. мале, лого, сер. Щось незначне,
не дуже важливе. Хто великого не бачив, той і малому
дивується (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 280); [Марфа
Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого
не згубила (Марко Кропивницький, II, 1958, 268).
7. перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини. — Не спіткалася б тобі така біда, не покохала б ти нерівню своїм малим розумом... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 87).
8. Який займає невисоке суспільне або службове
становище. Еней збудує сильне царство І заведе своє
там панство; Не малий буде він панок (Іван Котляревський, I, 1952,
70);
// у знач. ім. малі, лих, мн., рідко. Нижчі,
пригноблені шари суспільства. І відітхнуть натруджені,
малі, Під прапором любові, правди, згоди! (Михайло Старицький,
Поет. тв., 1958, 183).