в означеннях
Тлумачення, значення слова «малина»:

МАЛИНА, и, жін.

1. Багаторічна чагарникова ягідна рослина з кисло-солодкими запашними ягодами, звичайно темно-червоного кольору. На низині, недалечко од берега Росі, розрослась, як ліс, малина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 216); Зоня і Юзя здригнулись від сього несподіваного співу, що знявся десь посеред кущів малини (Леся Українка, III, 1952, 660); Густі зарості малини надійно заступали їх від стороннього ока (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 143).

2. збірн. Ягоди цієї рослини. Все повітря пахощами дише 3 полонин від свіжих перекосів, Із зрубів від спілої малини (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Збирала [Світлана] суниці, мед брала з дупла, О дійдуть суниці — поспіє малина... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 128);
//  рідко. Одна ягода цієї рослини. [Бабуся:] Зірвеш на яблуні кисличку, Або малину чи суничку І наїсися часом так, Що її до обіду втратиш смак (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 503);  * У порівняннях. Стан правенький, мов тополя, Щічки — мов калина, Шийка — мов той алебайстер, Губоньки — малина! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 263).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 607.

Коментарі (0)