в означеннях
Тлумачення, значення слова «манаття»:

МАНА́ТТЯ, я, сер., збірн.

1. розм. Те саме, що манатки. Одної ночі він забрав своє манаття, прихопив дещо й з війтовського і щез (Іван Франко, IV, 1950, 45); Буржуазія з цілого міста [Одеси] стікалася до порту, тягла за собою своє манаття і билася за місце на пароплавах (Юрій Смолич, V, 1959, 783).

2. зневажл. Поганий одяг; лахміття. Батько неласкаво прийняв сина за одяг. — Що то у тебе за таке манаття? (Панас Мирний, IV, 1955, 183); У Маланки захована навіть була в комірчині, під старим манаттям, пляшка горілки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31); — Прибери к бісу своє манаття! — крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок (Любов Яновська, I, 1959, 248).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 616.

Коментарі (0)