в означеннях
Тлумачення, значення слова «мандрьоха»:

МАНДРЬО́ХА, и.

1. чол. і жін., зневажл. Те саме, що волоцюга 1; бродяга. Харон, таких гостей уздрівши.., Запінивсь дуже і озливсь: «Відкіль такії се мандрьохи?» (Іван Котляревський, I, 1952, 132).

2. жін., лайл. Розпусна жінка. — Шльондра ти, а не молодиця! Мандрьоха! Потіпаха! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 478).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 619.

Коментарі (0)