в означеннях
Тлумачення, значення слова «маневрувати»:

МАНЕВРУВАТИ, ую, уші, недок.

1. Здійснювати маневр (у 1, 4, 5 знач.). Щорс хотів перевірити сили полку в загальному наступі, він уже домігся чіткої взаємодії підрозділів полку, навчив їх маневрувати (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 44); Протягом багатьох годин теплохід у штормову погоду маневрував серед величезних айсбергів (Вечірній Київ, 30.I 1957, 2); Маневрує ваговозний поїзд, перечіплює вагони (Яків Качура, II, 1958, 189).

2. Пересуватися, обходячи перешкоди; лавірувати. Розмашисто працюючи ліктями й колінами, вміло маневруючи межи трупів, боєць поповз на стогін (Олесь Гончар, I, 1954, 44); Він [шофер] немилосердно газував, .. вміло маневрував між калюжами та вирвами (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 113).

3. перен. Діяти, застосовуючи хитрощі, вдаватися до вивертів (у 2 знач.). Ленін застерігав, що царизм, маючи на меті задушення революції, буде маневрувати, піде на урізану конституцію (Ленін, Коротка біографія, 1955, 86); Антон Таран не довів, що Петро не винуватий, і щось надто маневрував (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 754).

4. чим, перен. Перерозподіляти, переміщувати щось для кращого використання. Наявність збірного поля в сівозміні дає змогу маневрувати площами основних овочевих культур (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 132); Маневрувати коштами (фінансами).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 619.

Коментарі (0)