в означеннях
Тлумачення, значення слова «манія»:

МАНІЯ, ї, жін.

1. Хворобливий стан психіки, для якого характерне зосередження свідомості та почуттів на якійсь одній ідеї. — Ну-ну, без компліментів, — засміявся Каргат. — А то я ще на манію величчя захворію... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 297); При манії переслідування зустрічаємо такі випадки, коли хворий вперто вважає за реально існуюче те, чого він боїться або чого він не хоче (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 207).

2. перен. Сильна пристрасть, потяг до чогось. Практична метеорологія хутко стане зовсім моєю манією (Леся Українка, V, 1956, 389); Це в Сагайди манія. Він пише багато, куди попало і кому попало, з єдиною метою — одержати фотографію (Олесь Гончар, III, 1959, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 622.

Коментарі (0)

...МАНІЯ, ї, жін. Друга частина складного слова, що означає пристрасть, любов до того, що виражено в першій частині слова, напр.: англоманія, графоманія, наркоманія тощо.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 622.

Коментарі (0)

МАНІЯ 1, ї, жін., заст. Сурик. Щоки терли [жінки] манією, А блейвасом і ніс, і лоб, Щоб краскою, хоч не своєю, Причаровать [причарувать] к собі кого б (Іван Котляревський, I, 1952, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 622.

Коментарі (0)

МАНІЯ 2, ї, жін., діал. Привид. [Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?! [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія моя, а я живесенька... (Марко Кропивницький, I, 1958, 416).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 623.

Коментарі (0)