МАНІКЮ́РНИЙ, а, е. Признач. для манікюру. Майор знайшов у шухляді письмового стола канчук з олов'яною кулькою і щось схоже на манікюрне приладдя (Натан Рибак, Час, 1960, 371).
МАНІКЮ́РНИЙ, а, е. Признач. для манікюру. Майор знайшов у шухляді письмового стола канчук з олов'яною кулькою і щось схоже на манікюрне приладдя (Натан Рибак, Час, 1960, 371).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 621.