в означеннях
Тлумачення, значення слова «манячити»:

МАНЯЧИТИ, ячу, ячиш і МАНЯЧІТИ, ію, ієш, недок., розм., рідко. Те саме, що маячити 1; майоріти (у 1 знач.). Здалека манячить і мріє той острів (Олекса Стороженко, I, 1957, 252); В лісі зовсім затемніло. На землі і в повітрі білів лиш сніг та манячіли цупкі, замерзлі стовбури дерев (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81); Вдалині неясно манячіли берестівецькі хутори (Яків Качура, Вибр., 1953, 258);
//  Нерухомо стояти; стовбичити. Мати підвела голову і повернулася до Усті: — Лягай спати — чого манячиш, як привид? (Степан Васильченко, I, 1959, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 625.

Коментарі (0)