в означеннях
Тлумачення, значення слова «манливий»:

МАНЛИ́ВИЙ, а, е. Який манить до себе; вабливий, привабливий, заманливий. Василь вп'явся очима в манливу постать Таїсії Миколаївни (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 76); Знов ідеш, і переливається попереду срібна гладь манливих озер, таких принадних і цілющо-свіжих (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 99); В очі привітно глянув [Наливайко], як у безодню лячну і манливу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 13);
//  Який обіцяє успіх, вигоди, задоволення. В нашій камері знову поселилась манлива надія на порятунок (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 226); — В пропозиції Бачури є манлива думка, є мрія, так би мовити, велика і хвилююча, але ж то тільки мрія (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 623.

Коментарі (1)