в означеннях
Тлумачення, значення слова «мантія»:

МА́НТІЯ, ї, жін.

1. Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі. Обидві постаті були дуже схожі на черниць у широких мантіях та клобуках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 69); Сухе лице під чорним прокурорським ковпаком.. Чорна мантія важкими хвилями спадає до підлоги... (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 75);  * Образно. — Життьові процеси не потребують романтичних мантій, правда, Волька? (Юрій Яновський, II, 1954, 85).

2. зоол. Складка шкіри, що огортає тіло деяких безхребетних тварин. Під черепашкою в перлівниці є дві складки шкіри. Вони називаються мантією, бо вони, як м'який плащ, спускаються із спини і вкривають з боків тіло тварини (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 30).

3. геол. Оболонка земної кулі між її корою та ядром. Між земною корою і ядром міститься оболонка, або мантія, яка є джерелом утворення корисних копалин земної кори (Радянська Україна, 11.I 1962, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 624.

Коментарі (0)