в означеннях
Тлумачення, значення слова «мармур»:

МАРМУР, у, чол. Тверда різнокольорова гірська порода, що виникла внаслідок кристалізації вапняку; використовується переважно для архітектурних та скульптурних робіт. З розкинутими косами, що, як дві гадини, спадали на її білу шию і спускалися на мов виточені з білого мармуру плечі, стояла вона перед ним (Панас Мирний, II, 1954, 226); Нехай у бронзі й мармурі тут встануть Скульптури воїнів (Любов Забашта, Вибр., 1958, 128); Далеко за межами Закарпаття відомі закарпатські мармури: червоний, сірий, білосніжний, жовтий, чорний... (Знання та праця, 6, 1965, 20);  * Образно. Урочисто пливе місяць в голубуватому мармурі хмар (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 22);  * У порівняннях. А де корабель наш пробіг, Дорога там довга й широка Біліє, як мармур, як сніг (Леся Українка, I, 1951, 20);
//  Виріб або вироби з такої породи. Тут кілька музеїв, скрізь чудовий мармур, бронза (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 630.

Коментарі (0)