в означеннях
Тлумачення, значення слова «марніти»:

МАРНІТИ, ію, ієш, недок.

1. Ставати худим, мізерним, блідим унаслідок хвороби, недоїдання, важкої праці тощо. За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим — молодіє (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 124); — Так вона Якова зводила, що він і нездужав, і марнів (Марко Вовчок, I, 1955, 220); В останні дні Лариса на очах марніла й танула, мов свічка, .. обличчя схудло, під очима з'явилися темні кружки (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 116);
//  Утрачати свіжість, привабливість, красу (про обличчя тощо). Жде його Марія, І ждучи плаче, молодії Ланіти, очі і уста Марніють зримо (Тарас Шевченко, II, 1953, 310); [Кнур:] Моя кров щодня сохнутиме, молоде личенько марнітиме, ясні очі гаснути стануть (Панас Мирний, V, 1955, 94).

2. перен., рідко. Пропадати марно. Важко дні За днями йдуть — повзуть в біді, Літа марніють молоді! (Іван Франко, XIII, 1954, 406); [Неріса:] По-твоєму, то добре, щоб у нас по закутках марніли твори хисту (Леся Українка, III, 1952, 441).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 631.

Коментарі (0)