в означеннях
Тлумачення, значення слова «марниця»:

МАРНИ́ЦЯ, і, жін., діал. Дрібниця, дурниця (у 1 знач.). Нараз [Олекса] спитав: — Скажи мені, люба дівчино, чи ти будеш і в нас дома тратити стільки часу на марниці? (Ольга Кобилянська, III, 1956, 346); — Пане суддя! Це, що я забив Свансона і його сина, — марниця. Містер Свансон живими похоронив двісті п'ятдесят молодих ескімосів, і за це ніхто його не судив (Мирослав Ірчан, II, 1958, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 631.

Коментарі (0)