в означеннях
Тлумачення, значення слова «марш»:

МАРШ 1, у, чол.

1. Ритмічна хода в строю. Серед того вереску.. все голосніше та завзятіше чути було якесь гупання до такту, мов марш війська (Іван Франко, VI, 1951, 333); Церемоніальний марш відкрила знаменита.. офіцерська [піврота] (Олесь Гончар, II, 1959, 363);  * Образно. Крок двохсот мільйонів — він гримить могутньо Маршем велетенських, радісних робіт (Микола Бажан, Роки, 1957, 219).

2. Пересування військ похідним ладом на дальші відстані; похід. Їх [троянців] первий [перший] марш був до байраку, Прийшовши, стали на біваку (Іван Котляревський, I, 1952, 211); Важкії чоботи Застукали по плитах — се компанія [рота] Піхоти з маршу йде (Іван Франко, XIII, 1954, 311); Пройшла інспекторська перевірка з ротним навчанням у полі, з кількаденними маршами за місто (Іван Багмут, Служу.., 1950, 69); Прямо з маршу радянські танкісти вступили в бій (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 183).
 На марші — під час походу. «Дощу треба: легше було б солдатам в дорозі, на марші», — подумав Кутузов, сповнений турботи за людей (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 270).

3. Музичний твір, що має енергійний, чіткий ритм і такт, який відповідає розміреній ході. От музика заграла Дербенського маршу, вдарили в бубни, поїхали, тільки пил їх покрив! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 292); Коли найближчих, найдорожчих ми В останню проводжаємо дорогу, Над нами має скорбними крильми Шопенів марш (Максим Рильський, III, 1961, 248); Святковий марш лунає над стадіоном, і на трибунах запановує увага й тиша (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 399).
 Кишки грають марш див. кишка.

4. Частина сходів між двома майданчиками. Сходи складають нині не з окремих східців, як було колись, ..а з цілих маршів на 10—12 східців (Наука і життя, 12, 1956, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 634.

Коментарі (0)

МАРШ 2, виг.

1. Команда для початку руху строєм. Верхи під'їхав офіцер. Він досвідченим оком глянув уперед, де за кілька сот кроків виднівся ліс, і прохрипів: — Отам, де ліс, ваш кордон. Вам треба туди. Марш! (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 182).

2. розм. Уживається як наказ відійти, піти собі геть або куди-небудь. — Марш, бабо, за двері! — заверещав суддя, — Я для неї хочу добре зробити, а вона мені перешкоджає (Лесь Мартович, Тв., 1954, 122); — Марш звідси! Я тут житиму! (Остап Вишня, I, 1956, 438); — А вам чого? — батько визвірився на натовп довкола. — Марш! Щоб і духу вашого тут не було! (Юрій Смолич, II, 1958, 59);
//  з інфін. Уживається як наказ почати щось робити. — Марш мені зараз малину рвати! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 116); [Самрось:] Зінько, марш танцювати! (Марко Кропивницький, II, 1958, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 634.

Коментарі (0)