в означеннях
Тлумачення, значення слова «машинка»:

МАШИ́НКА, и, жін.

1. Зменш. до машина 1. Кулик, який все стояв на ґанку перед людьми, вимахнув гирлигою: — Я сам вам купу грошей напечатаю! Дайте тільки машинку! (Олесь Гончар, II, 1959, 16); Закрутилося блискуче коліща кравецької машинки, зацокала голка, лишаючи на ситці рівний шов (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 191).

2. Невеликих розмірів прилад, що виконує якусь ручну роботу. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя, треті фарбують (Леся Українка, III, 1952, 491); Познаходили [жандарми].. листівки, надруковані на.. машинці, що зветься гек-то-граф... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 76); Кухар в білому ковпаку різав на машинці свіжу телятину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 403);
//  Прилад для стриження волосся. — То обстричи [обстригти]? — здогадався цирулик. — А що ж? — Чим, машинкою чи ножицями? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205);
//  Те саме, що Друкарська машинка. Коли піонери розірвали конверт, вони знайшли в ньому акуратний аркушик паперу з надрукованими на машинці короткими рядками (Олесь Донченко, VI, 1957, 59).
 Друкарська машинка — механізм для ручного друкування тексту. За дверима раз у раз дзвонив телефон і дзвінко постукувала друкарська машинка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 233).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 658.

Коментарі (0)