МАСО́Н, а, чол. Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон. — То колись були масони в Петербурзі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 376).
МАСО́Н, а, чол. Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон. — То колись були масони в Петербурзі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 376).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 641.