в означеннях
Тлумачення, значення слова «мастак»:

МАСТА́К, а, чол., з інфін., до чого, на що, рідше без додатка, рідко у чому, чого, розм. Вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.). Всяк мастак своє зна (Номис, 1864, № 10415); Та ба! не всякий так змудрус, Як сам Виргилій намалює, А я ж до жалю не мастак (Іван Котляревський, I, 1952, 271); — Казали у дворі індики, Що ніби ти [Соловей] співать мастак великий (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 105); — А ви думаєте, що ви один тілько на се [писання творів] мастак? — одповів йому згорда становий (Панас Мирний, IV, 1955, 372); — Мені сказали, що ви великий мастак ловити риби і добре знаєтесь на грибах (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101); — А ти до пісень мастак, — насмішкувато дивився на Щасного Хлипало. — Чи не з артистів, бува? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 154); На жарт, на різні витівки хлопці були мастаками (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 139); Данко не був мастак у писанні листів дівчатам. Його стиль був простий (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 410); Смирнов був великий мастак страйкової справи (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 642.

Коментарі (0)