в означеннях
Тлумачення, значення слова «масть»:

МАСТЬ 1, і, жін.

1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша! .. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (Олекса Стороженко, I, 1957, 183); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] — Хорти, бульдоги (Іван Франко, X, 1954, 343); От якраз корови з паші На спочинок прибули.., Масть ряба у всіх у них (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 75);
//  розм. Колір, забарвлення чого-небудь. Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 70); Він раптом тверезіє і відразу міняється очей померкла масть (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 120).
До масті; Під масть кому — хтось, щось підходить кому-небудь. [Демко:] Це ти чи не про Марину знов? ..Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (Марко Кропивницький, II, 1958, 223); Одної масті — хтось (щось) однаковий (однакове), близький (близьке) з певного погляду. [Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони одної масті... (Захар Мороз, П'єси, 1959, 38); Усіх (усяких, різних) мастей; Усякої (різної) масті — різних напрямків, переконань і т. ін. Виступаючи проти опортуністів усіх мастей, проти меншовиків і есерів, .. Ленін рішуче стає на захист України (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 36); — Ну, а балі, мовляв, картина ясна, — видно й так уже, що за хлюст: полигач панський. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (Андрій Головко, II, 1957, 201); Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 81); Який на масть — який характер, яка сутність людини. — Буде колись і вам, і мені. Я вже розібрала добре, яка вона [Рибалкіна] на масть (Любов Яновська, I, 1959, 232).

2. Один із чотирьох розрядів, на які поділяється колода карт за кольором і формою очок. До всякої масті козир (Номис, 1864, № 13551); Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 189).
Попасти в масть — зробити щось дуже вдало, до речі. Химочка попав якраз у масть і поспішив, щоб хтось інший не перейняв цієї уваги на себе (Григорій Епік, Тв., 1958, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 643.

Коментарі (0)

МАСТЬ 2, і, жін. Те саме, що мазь. Що таки цилюрик [цирульник] лічив, а то він і німця привозив; і той і масть до боку [Марусі] прикладав, і чого то вже не робив!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 84); — Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля (Панас Мирний, I, 1949, 317); В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (Іван Микитенко, II, 1957, 373).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 643.

Коментарі (0)