Словник української мови

МАТЧ, у, чол. Спортивне змагання між двома командами або окремими учасниками за певною програмою. Купив хороших два квитки На матч «Спартак» — «Динамо» (Степан Олійник, Вибр., 1959, 267); Його друзі-вступники бродили по парках, скверах, їздили на футбольні матчі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 55); Пізньої московської осені відбувався традиційний матч гребців (В ім'я Вітчизни, 1954, 63); Шаховий матч.
▲ Матч-турнір; Матч-реванш — види шахових змагань. В Москві проходив матч-реванш на першість світу з шахів серед жінок (Радянська Україна, 15.III 1958, 4).