в означеннях
Тлумачення, значення слова «матерія»:

МАТЕ́РІЯ, ї, жін.

1. тільки одн. Об'єктивна реальність, що існує поза людською свідомістю й незалежно від неї. Матерія є філософська категорія для означення об'єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них (Ленін, 14, 1949, 112); Одно лиш вічне без початку й кінця, Живе і сильне, — се є матерія (Іван Франко, XI, 1952, 51); Основою всесвіту є матерія з її безперервним рухом (Цікава хімія, 1954, 3).

2. тільки одн. Те, з чого складаються всі тіла в природі; речовина. Закон збереження матерії — основний закон природи (Наука і життя, 1, 1957, 17); В основному чотири елементи утворюють живу матерію: вуглець, кисень, водень і азот (Знання та праця, 7, 1967, 10); [Кречет:] Коли життєве коло закінчується нормально і розпад матерії іде природно, то почуття страху зникає і людина спокійно чекає кінця (Олександр Корнійчук, I, 1955, 114).

3. перен., розм. Предмет розмови; тема. Та коли нашому авторові не щастить з матеріями високими, то, може, йому більше пощастить у змалюванні сцен із щоденного життя (Іван Франко, XVI, 1955, 111); [Руфін:] Мій гостю, щоб тебе не дратувати, волію я розмову залишити про сі матерії (Леся Українка, II, 1951, 354); [Горлов:] Ну, редактор вискочив із статтею, як той Пилип з конопель. Для нього це [радіозв'язок] темна матерія (Олександр Корнійчук, II, 1955, 12).

4. розм. Те саме, що тканина 1; матеріал (у 3 знач.). Так кравець крає, як матерії стає (Павло Чубинський, I, 1877, 259); Ввечері Кайдашиха привезла Мотрі з ярмарку хустку і матерії на спідницю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 293); — Вона [важка індустрія] всьому голова. Будуть у нас машини — буде й матерія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 214).

5. тільки одн., спец. Гнійні виділення; гній (у 1 знач.). Віспяна матерія.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 647.

Коментарі (0)