в означеннях
Тлумачення, значення слова «матка»:

МАТКА 1, и, жін.

1. Плідна самиця в тварин. Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис, 1864, № 3302); — Ви розумієте, пане міністре, що треба провадити добір жеребців та маток, щоб виробити добру кавалерійську породу для нашої великої рівнини (Юрій Яновський, II, 1958, 114); В кошарі роблять індивідуальні клітки для утримання маток з ягнятами в перші дні після окоту (Колгоспник України, 5, 1961, 37);
//  Найбільша, єдина на всю сім'ю бджола, що відкладає яйця. Парубки і діти обступили кругом музик, неначе бджоли обсіли матку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 122); Найбільша в сім'ї бджола з довгим і вузьким черевцем називається маткою (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 62).

2. діал. Мати (див. мати 1 1). [Ївга:] Уже як чужа матка, то гірше ніж чужа хатка... (Панас Мирний, V, 1955, 236).

3. анат. Внутрішній статевий орган жінки та самиці тварини, у якому розвивається зародок. У дівчаток швидко росте матка, яка в 13 років майже досягає розмірів матки дорослої жінки, а в 16 років вона остаточно оформляється (Шкільна гігієна, 1954, 103); З яйцепроводів запліднене яйце попадає в особливий орган — матку, де розвивається зародок (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 140).

4. діал. Жила (див. жила 1 3). Воскова жила, чи матка, як звали її ріпники, оказалася нечувано великою і багатою (Іван Франко, VIII, 1952, 411).

5. діал. Матірка (див. матірна 2) — У хаті у них нікого не було.. Пішли маток тягати: опізнились помочити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 380).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 651.

Коментарі (0)

МАТКА 2, и, жін. Зменш. до мата. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною.. Люди аж перелякалися. Давай матки плести; ну запинати вікна й двері, щоб не перся мороз у хату... (Панас Мирний, II, 1954, 110); Катря лежить майже весь час сама в хаті. На новій матці, вкрита білим рядном (Любов Яновська, I, 1959, 393); Він мовчки пройшов слідом за Давидом Марковичем до цеху, старанно витерши перед тим ноги об солом'яну матку, що лежала на порозі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 322).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 651.

Коментарі (0)