МАТРО́СІВ, сова, сове. Прикм. до матрос; належний матросові. Матросова пісня нагадала йому [Т. Шевченкові] рідну пісню про сірому-сироту (Панас Мирний, V, 1955, 305).
МАТРО́СІВ, сова, сове. Прикм. до матрос; належний матросові. Матросова пісня нагадала йому [Т. Шевченкові] рідну пісню про сірому-сироту (Панас Мирний, V, 1955, 305).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 653.