Словник української мови

МАТРО́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до матрос; належний матросові, матросам. Ніхто не забуде матроських імен, Укриється квітом могила зелена... їх подвиг шумітиме в славі знамен (Іван Нехода, Повість.., 1952, 23); Вечорами, може, якраз тут, на бакові, .. задумливі лилися матроські пісні (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 245); Матроська вахта; Матроський загін;
//  Власт. матросові, матросам. Матроська звичка — любити тварин (Юрій Яновський, II, 1958, 36); Матроська душа;
//  Який носять матроси. Він попросить, щоб йому дали і безкозирку, і матроський одяг (Дмитро Ткач, Гриць.., 1955, 5); Крізь розстебнуту шкіряну куртку [більшовика] видно було смуги матроського тільника (Олесь Донченко, VI, 1957, 634); Матроська безкозирка.