МАТУ́РА, и, жін., зах. У гімназії — іспити на атестат зрілості. Наївшися трохи страху перед матурою, він дав собі слово пильнувати університетських студій (Іван Франко, I, 1955, 206); В Дрогобичі ми оба [обидва] здали матуру 1892 року завдяки опіці директора Борковського, який не давав нас вигонити з гімназії (Василь Стефаник, II, 1953, 27).