МАТУ́СИН, а, е. Прикм. до матуся; належний матусі. З свого віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу та матусині сльози тихі (Марко Вовчок, VI, 1956, 220); Крейдянії гори, я вас не забув, де вперше я пісню матусину чув (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 95).