в означеннях
Тлумачення, значення слова «мажор»:

МАЖО́Р, у, чол.

1. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терції й має бадьоре, радісне звучання; протилежне мінор. Революційні пісні звучать бадьоро, піднесено; в них переважає мажор, такий характерний для пісень радянського періоду (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 33); Пісня старовинна, мінорна, але вони [дівчата] співають її в такім радіснім мажорі, і широко розкриті роти їх такі прекрасні, що нічого наче в світі більш прекрасного не існує для мене в цю мить (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 520);
//  у знач. прикм. Гама до мажор.

2. перен., книжн. Бадьорий, радісний настрій, характер і т. ін. Мажор чергується в книзі [І. Франка «З вершин і низин»] з мінором, лірика громадянська з інтимною, образи алегоричного характеру з образами реалістичними (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 450); Мажор нашого життя не затіниш ніяким затишком (Іван Ле, Мої листи. 1945, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 594.

Коментарі (0)