МЕ́ЦЦО-ТИ́НТО, невідм., сер., спец. Старий ручний спосіб виготовлення гравірувальних форм на металі, призначених для глибокого друку; малюнок, видрукований за допомогою такої форми.
МЕ́ЦЦО-ТИ́НТО, невідм., сер., спец. Старий ручний спосіб виготовлення гравірувальних форм на металі, призначених для глибокого друку; малюнок, видрукований за допомогою такої форми.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 697.