МЕЦЕНА́Т, а, чол., книжн. Багатий покровитель наук та мистецтв, а також їх представників. Прийшлось мені раз показати незалежність думки при меценатах (Леся Українка, V, 1956, 139); У місті.. він був відомий як людина широких мистецьких смаків — меценат театру, колекціонер шедеврів малярства, аматор музики (Юрій Смолич, VI, 1959, 28); Серед великих поклонників таланту Марії Костянтинівни знайшовся ентузіаст меценат Ф. П. Волик, який взяв на утримання цілий колектив театру Суслова (Минуле українського театру, 1953, 118); * Образно. Ганс Франк — гітлерівський «правитель Польщі», президент академії німецького права і меценат майданеків та освенцімів (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 22); * У порівняннях. Він [начальник житлоуправи] говорив повільно, кожне його слово було на вагу золота. Говорив, як старий меценат (Олесь Донченко, VI, 1957, 530).