МЕЦЕНА́ТСЬКИЙ, а, е, книжн. Прикм. до меценат; належний меценатові. [Річард:] Переступати ноги не хотіли через високі дожеві пороги і спотикались на помостах гладких палаців меценатських (Леся Українка, III, 1952, 42).
МЕЦЕНА́ТСЬКИЙ, а, е, книжн. Прикм. до меценат; належний меценатові. [Річард:] Переступати ноги не хотіли через високі дожеві пороги і спотикались на помостах гладких палаців меценатських (Леся Українка, III, 1952, 42).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 697.