Словник української мови

МЕ́ДЯНИ́Й, медяна, медяне, рідко. Те саме, що медовий 1, 2. Ой смачні, ой смачні Бублики у Тані: Медяні, Запашні, 3 маком, ще й рум'яні! (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 66); Медяний запах гречки змішувавсь з пахощами свіжих квітів (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 39).
 Медяна роса — солодкувата рідина, що виступає на листі і стеблах рослин в результаті їх пошкодження. На ушкоджених листі і плодах появляються крапельки масткої солодкуватої рідини.. Ці крапельки здавна називаються медяною росою (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 30); Пила [Настуся] кохання, наче бджола медяну росу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 263).