МЕДЯ́НИ́К, яника, чол. Медовий коржик. Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здасться краще найсолодшого медяника (Панас Мирний, IV, 1955, 320); — Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! — гукав Бульба услід жінці. — Нам не треба пампушок, медяників... маковників та всяких там пундиків! (Олександр Довженко, I, 1958, 219).