МЕДО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно
вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи
медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову
(Іван Франко, II, 1950, 185); Більш-менш водянистий нектар,
висмоктаний із квіток, уже в тілі бджоли під час
польоту починав змінюватись у медовий півфабрикат,
який у вулику буде доведений до стану меду (Бджоли,
1955, 25);
// Вигот. з меду; з медом, на меду.
Трудівнику медові пишки, а ледарю — ялинові шишки (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); Осьде пряничок чудовий, Не
абиякий — медовий (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 303); Медові вина
виготовляють з липового або гречаного меду з
додаванням плодоягідних соків (Українські страви, 1957, 385);
// у
знач. ім. медове, вого, сер. У феодальні часи — податок з
медозбору (у 2 знач.). — Запровадить він [пан] три
дні панщини, подвоїть поволовщину, медове і всі інші
данини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41).
♦ Медові[ї] та молочні[ї] ріки, нар.-поет. —
надзвичайний достаток. Україна — це тихі води і ясні
зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці,
медовії та молочнії ріки... (Степан Васильченко, II, 1959, 346).
2. Такий, як мед (про запах); духмяний. Свіжість
трави манила здалека, а медовий запах квітів
наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); Над селом —
туман, Дух медовий трав... (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 16);
// Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий. Навколо
був золотаво-жовтий медовий світ, і це був перший колір,
який вона [бджілка] пізнала (Оксана Іваненко. Про бджілку.., 1959,
6);
// Солодкий, як мед. Прозорі дині наче стікали
солодким медовим соком (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 5).
3. перен. Занадто люб'язний. Я прихилив очі до
малюнка: портрет був просто моторошний — лице
гостре, як у пацюка, в обгризених віях — гадючі зелені
очиці. Посмішка — медова (Степан Васильченко, II, 1959, 328); Голос
має він медовий, Надокучає ж — мов комар (Сергій Воскрекасенко,
З перцем!, 1951, 13).
♦ Медові речі (слова, розмови); Медова річ —
облесливе, багатообіцяльне мовлення. Батюшчині медові
розмови, .. а ще більш чарочка та закусочка потроху
вкоськали розлюченого пана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 106);
[Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не
нашим губам ними ласуватись... (Марко Кропивницький, V, 1959, 502);
Медовий місяць; Медові дні: а) перша пора
подружнього життя. [Евфрозіна:] Невже твоє життя
таке солодке, що і медовий місяць в ньому зайвий?
(Леся Українка, III, 1952, 423); Пан Купа з Роксоланою
побралися недавно, — тривав іще.. медовий місяць (Олександр Ільченко,
Козацькому роду.., 1958, 10); б) (чого, ірон.) щасливий
початок чого-небудь, найкраща пора в чомусь. Врангель
переживав зараз медовий місяць своїх перемог
(Олесь Гончар, II, 1959, 293); Хлопці саме переживали свої
медові три дні, три дні розгульної волі, що їх
діставали від «хазяїна» кожного разу після того, як приводили
важливого «язика» (Олесь Гончар, III, 1959, 208).