МЕЛОДИ́ЧНИЙ, а, е.
1. спец. Стос. до мелодії (у 1 знач.). Ніщинський користується всім мелодичним, ладовим і метро-ритмічним багатством українського музичного фольклору (Українська класична опера, 1957, 146); Створюючи мелодичну основу пісень, самодіяльні композитори (або творчі колективи) часто запозичують професіональні прийоми (Мистецтво, 6, 1955, 10).
2. рідко. Те саме, що мелодійний 1. Почався мелодичний Лисенків дует (Нечуй-Левицький, III, 1956, 310).