МЕРЕ́ЖАНКА, и, жін. Те саме, що мережка 1;
//
Мережана (у 1 знач.) річ. [Принцеса:] У мене там,
у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих
і прядива й серпанків (Леся Українка, II, 1951, 213); Ще
бринить світло. Крізь мережанку занавіски вирізьблюється
Зінина постать (Василь Чумак, Черв. заспів, 1956, 146).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 674.