в означеннях
Тлумачення, значення слова «мережати»:

МЕРЕЖАТИ, аю, аєш і МЕРЕЖИТИ, жу, жиш, недок., перех.

1. Робити мережку (у 1 знач.). Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Панас Мирний, II, 1954, 256); Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив? (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (Олесь Донченко, III, 1956, 92);  * У порівняннях. — Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить (Степан Васильченко, IV, 1960, 20).

2. Те саме, що вишивати. А вельможна панна сіла си в віконце, Тонесеньку хустку злотом мережить (Юрій Федькович, I, 1960, 112); Та візьми вишиванку з планшета в крові, Де Оксана мережала маки (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 58).

3. Вирізьблювати узори на дереві, дерев'яних предметах. Одні [козаки] перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші .. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 250); У шкільній майстерні виготовили різці та жолобчасті долотця. Разом з учнями мережив узорами полиці і Турбай (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 299).

4. перен. Вкривати яку-небудь поверхню лініями, плямами, що нагадують мереживо. Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Уже завечоріло. Широкі тіні простяглись і мережили степ (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Біля потічка горобці пили воду, мережали лапками густу грязючку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 94); Роки зарівняли траншеї глибокі, Що з півдня на північ мережили поле (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 30);
//  Дрібно писати на папері; взагалі писати, розповідати барвисто, витіювато, пишномовно. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи (Тарас Шевченко, II, 1953, 214); Перо моє — пісні мережить, пісні, що закликають в бій (Павло Тичина, II, 1957, 77); Дід пригадав, знайшов перервану нитку [розповіді] і знов почав мережити поволі епопею геройську (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 384);
//  Рухаючись, прокладати невидимі лінії на чому-небудь. Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 183); Третій радянський супутник землі.. яскравою іскрою мережить небесні простори (Наука і життя, 2, 1959, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 674.

Коментарі (0)