МЕРЕ́ЖКА, и, жін.
1. Ажурний узор, зроблений на
місці висмикнутих із тканини ниток. Був і дівчачий
товар: стрічки, .. запаски, кораблики, рушники, і шиті і
з мережками (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Шила хрестиком
ще й мережкою, Як ходив ти до мене стежкою
(Любов Забашта, Квіт.., 1960, 116); * Образно. Ой у лісі, в лісі
Заячі мережки, Зацвітають на горісі Золоті сережки
(Михайло Стельмах, V, 1963, 309); * У порівняннях. Навіконники і
наличники на дверях з вирізками і зарубками, —
неначе мережки на рушнику (Олекса Стороженко, I, 1957, 226);
// заст. Мереживо (у 1 знач.). Одсувались комоди
і звідти викидались тонкі сорочки, такі чудні і легкі,
наче пушинки, з свистом дерлися рядна, літали, мов
павутиння, мережки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 89);
// рідко.
Різьблення на дереві.
2. перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий узор. Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застиглі в сріблі. Мережки скрізь рябіють по улиці (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 156); Коричневогрудий [зяблик], сам рожевий, з тонкою білою мережкою на крилах, він весь ніби сяяв на сонці (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 26); * Образно. Розплітається уранці Срібних снів мережка (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 230); Уляна на плечі несла лопату, а в голові мережку юних мрій (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 45).
3. Те саме, що вишивка. Ви навчіть мене вишивки,
мамо! І навчіть мене, рідная, так, Щоб з мережки
живими словами Промовляли волошки і мак (Терень Масенко,
Сорок.., 1957, 47); Спогади спліталися в барвну мережку,
мов на білій, вишитій заполоччю сорочці (Павло Загребельний,
Європа. Захід, 1961, 180);
// Барвиста оздоба, що нагадує
вишивку. Ще і лози червоної добув, Щоб .. на краях
зробить мережку (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 219).